Нова інформація позначається червоним, але не обов'язково знаходиться на початку теми.
NB: активні посилання на подібні цій теми - "Полон і все, що його стосується", "Що ми знаємо про штрафний батальйон?", "Переміщення чи перемішування?", "Витоки червоного терору"
- на момент нападу Німеччини на СРСР у розпорядженні НКВС знаходилося понад 50 одних тільки бронепоїздів
- на 22.06.41р позаду двох стратегічних ешелонів РККА на заході СРСР мався ще й третій стратегічний ешелон під командуванням генерал-лейтенанта НКВС І.Богданова з трьома окремими арміями НКВС - 29-ю (командувач, заступник наркома внутрішніх справ СРСР генерал-лейтенант НКВС І.Масленніков), 30-ю (командувач генерал-майор НКВС В.Хоменко) і 31-ю (командувач генерал-майор К.Ракутін), готовими повним ходом почати "советізацію" захоплених територій. Формування Третього стратегічного ешелону почалося задовго до вторгнення вермахту на територію СРСР. Ці три армії були сформовані в тилу Першого стратегічного ешелону, тобто на заході СРСР. Ще три армії чекістів були сформовані у Середній Азії та дві - на Кавказі (Прим.3*)
- на початок 1941р чисельність бойової авіації прикордонних військ НКВС досягла 245 літаків і 6 тис. персоналу, що її обслуговував. Ще 71 літак знаходився у інших підрозділах НКВС (Прим.19*)
- у відповідності до Постанови ГКО СРСР від 04.02.1942р №1099сс в усіх, звільнених від ворога, містах виставляти гарнізони НКВС, а там, де були гарнізони виставлені частинами РККА, їх слід заміняти гарнізонами НКВС чисельністю від роти до полку і довести для виконання цієї мети чисельність внутрішніх військ НКВС до 100 тис. чоловік (Прим.13*)
- всього по закінченню ВВВ з Західної Європи було репатрійовано до СРСР та пройшло через перевірочно-фільтраційні табори НКВС 1,866 млн. радянських військовослужбовців і 2,5 млн. цивільних осіб. За 1944-45рр було засуджено понад 98 тис. репатріантів, а ще 42 тис. заходилися в слідчих тюрмах НКВС (Прим.9*). За підрахунками Комісії при президенті РФ з реабілітації жертв політичних репресій, по завершенню репатріації на 01.12.46р було зареєстровано понад 1,8 млн. військовослужбовців і майже 3,6 млн. цивільних осіб, з яких 1,2 млн. були відправлені до РККА, а понад 600 тис. відправлені у концтабори (Прим.21*)
- на літо 1945р для перевірки радянських репатріантів на території СРСР діяло 43 спецтабори і 26 перевірочно-фільтраційних табори НКВС. На території Німеччини і країн Східної Європи для цього існували перевірочно-фільтраційних таборів НКВС і 22 збірно-пересильних пункти (Прим.9*)
- в системі НКВС існувала своя мережа номерних воєнних заводів, що випускали воєнну продукцію тільки для потреб НКВС, так, зокрема, завод №5 НКВС в Ленінграді займався побудовою виключно для прикордонних військ НКВС малих морських мисливців типу МО-2, МО-3 і МО-4 (Прим.10*)- існувало в рамках НКВС управління "Спецгидрострой", яке мало свій окремий флот, так, зокрема, в Азовському морі це управління мало 5 ґрунтовозних шаланд типу "Буг", побудованих в Німеччині (Прим.10*)
- у рамках співпраці СРСР і Німеччина активно обмінювалися досвідом роботи спецслужб – НКВС і гестапо, для їх спільних навчань у м. Закопане навіть було створено навчальний центр.
- Наказом №315 від 18.04.1945р, підписаним генерал-полковником Сєровим, на території Німеччини було створено 10 спецтаборів НКВС на базі колишніх німецьких концтаборів: (в лапках час їхнього "радянського" існування)№1.Мюльберг під Ризою (1945-1948)
№2.Бухенвальд під Веймаром (1945-1950)
№3.Хохеншонхаузен в Берліні (1945-1946)
№4.Баутцен (1945-1950; з 1948 №3)
№5.Кетчендорф під Фюрстенвальде (1945-1947)
№6.Ямлітц під Ліберозе (1945-1947)
№7.Заксенхаузен під Оранінбургом (1945-1950, №7/№ 1)
№8.Торгау (1945-1947)
№9.Фюнфайхен під Нойбрандебургом (1945-1948)
№10.Торгау (1946-1948)
- всього через концтабори НКВС на території переможеної Німеччини пройшло 190 тисяч німців - 1\3 з них померла або загинула в них, біля 43 тисяч було потім доправлено в СРСР, а 786 чоловік страчені після судів, що тривали не більше 5 хвилин. Тільки в Заксенхаузені, після 22.04.45р концтабір №7 НКВС, з понад 60 тис. в'язнів загинуло 12 тис.
- за нормативами з охорони залізничних мості внутрішніми військами НКВС залучалась наступна кількість особового складу: для моста довжиною 75м - 16 чоловік, до 150м - 21, до 300м - 28 і до 600м - 36 чоловік відповідно (Прим.8*)- у 1937р в НКВС перебувало, разом з Прикордонними військами, 270730 чоловік, на 1939р – 365839 (Прим.1*)
- напередодні ВВВ, до складу Наркомату внутрішніх справ СРСР наряду з прикордонними військами входили війська з охорони залізничних споруд і особливо важливих підприємств промисловості, конвойні війська і оперативні війська.
- в прикордонних військах НКВС нараховувалося - 167 600 військовослужбовців
- у внутрішніх військах НКВС нараховувалося - 173 900 військовослужбовців, у тому числі:
- оперативні війська (без врахування воєнних училищ) - 27,3 тисяч чоловік, якщо на початок ВВВ вони включали в себе 18 окремих полків, 1 стрілецький та 4 кавалерійських полки, а також окрему мотострілецьку дивізію особливого призначення, то на літо 1942р їхня чисельність досягла 189,8 тис. чоловік (Прим.12*)
- війська з охорони залізних доріг - 63,7 тисяч чоловік (8 дивізій та 5 окремих бригад для забезпечення охорони 1700 залізничних об'єктів за допомогою 25 бронепоїздів, 32 артилерійських броньованих майданчиків та 36 мотоброневагонів (Прим.12*). За іншими даними, у складі НКВС перебувало 3 дивізіони бронепоїздів, 70 окремих бронепоїздів, 10 рот мотоброневагонів військ НКВС
- війська з охорони особливо важливих промислових об'єктів - 29,3 тис чоловік на початок ВВВ (13 дивізій і 18 бригад), то тільки на 1942р вони складали 66,2 тис. (Прим.12*)
- конвойні війська - 38,3 тис. чоловік. (Прим.2*, 7* та 12*), складалися з 2 дивізій та 7 окремих бригад на початку ВВВ і зросли до 151 тис. у 1945р (Прим.12*)
- на 01.06.41р війська НКВС (без прикордонних військ) налічували 173 924 чоловіка, зокрема оперативні війська НКВС - 27,3 тис (без урахування воєнних училищ), з охорони залізниць - 63,7 тис, з охорони особливо важливих промислових підприємств - 29,3 тис, конвойні війська - 38,2 тис. Разом з прикордонними військами оперативні частини налічували понад 100 тис. чоловік (Прим.7*,12*). На 01.06.41р прикордонні війська НКВС налічували - 167 тис, зенітно-артилерійські частини та частини ППО НКВС - 3 тис, воєнні училища НКВС - 12,3 тис, воєнні склади - 1,9 тис . Всього військ НКВС на 01.06.41р - 343,4 тис. чоловік (Прим.12*)
- на початок війни війська НКВС складалися з 14 дивізій, 18 бригад і 51 окремого полку різного призначення, з яких в західних округах знаходилися 7 дивізій, 2 бригади і 11 оперативних полків внутрішніх військ (Прим.12*), на базі яких в Прибалтійському, Західному і Київському особливих округах перед війною почалося формування 21-ї, 22-ї і 23-ї мотострілецьких дивізій НКВС. Окрім того, на західному кордоні було 8 прикордонних округів, 49 прикордонних загонів та інших частин
- окрім прикордонних військ на початку війни вступили в бій 11 полків оперативних військ НКВС та 2 дивізії НКВС з охорони залізниць та об'єктів промисловості (Прим.7*)
- на літо 1941р, до початку ВВВ, було додатково сформовано 6 дивізій НКВС і ще 9 знаходились у стадії формування (Прим.12*)
- у відповідності з рішенням Уряду СРСР від 28.06.41р НКВС протягом 15-20 діб сформувало 15 (10 стрілецьких і 5 горно-стрілецьких дивізій. Всього за роки ВВВ приймало участь у бойових діях 53 дивізії і 20 бригад тільки внутрішніх військ НКВС. За іншими даними, наприкінці ВВВ війська НКВС (без урахування прикордонних військ) складалися з 53 дивізій та 28 бригад (Прим.12*)
- 26.07.41р постановою ГКО №2100 з військ НКВС в РККА передавалися 5 дивізій і одна окрема бригада НКВС загальною чисельністю 43046 чоловік. 24.12.41р ще однією постановою ГКО передано РККА 75 тис. бійців НКВС - 4 дивізії і 16 полків НКВС (Прим.7* та 16*). В липні 1942р постановою ГКО ще 75 тис. енкавеесників було відправлено на фронт, а в 1943р з військ НКВС для потреб фронту було відправлено ще 107 тис. чоловік (Прим.7*). За іншими даними, в 1941р з військ НКВС до РККА було передано 103 тис. чоловік, а у 1942р - 118 тис. чоловік, а всього у складі НКВС в роки ВВВ було сформовано 53 дивізії, 20 бригад, кілька сотень полків і значна кількість батальйонів та окремих загонів різних родів військ, як окремих, так і приданих фронтовим армійським з'єднанням (Прим.12*)
- у відповідності до Постанови СНК СРСР від 02.02.1939 НКВС СРСР (до 26.02.1941) складався з наступних управлінь:
*Головне управління прикордонних військ
*Головне управління військ з охорони залізничних споруд (з 26.02.1941 - об'єднано з Управлінням з охорони особливо важливих підприємств промисловості) (7 дивізій і 5 бригад)
*Головне управління з охорони особливо важливих підприємств промисловості (5 бригад, 2 полки, 9 окремих батальйонів)
*Головне управління конвойних військ (10 бригад і 2 окремих батальйони)
*Головне управління воєнного постачання (з 26.02.1941 - Управління військ постачання)
*Головне військово-будівельне управління (з 26.02.1941 - Військово-будівельний відділ НКВС)
*26.02.1941 створено Управління політичної пропаганди
*26.02.1941 створено Управління оперативних військ НКВС (передано 7 полків з прикордонних військ НКВС)
*Головне управління державної безпеки з підвідділом зовнішньополітичної розвідки(з 03.02.1941 наркомат КДБ) (Прим.7*)
- до структури НКВС також входили: Головне управління таборів, Головне тюремне управління, Управління справами військовополонених та інтернованих, Головне управління робітниче-селянської міліції (Відділ карного розшуку, Відділ ОБХСС, Відділ зовнішньої служби, Політичний відділ, Відділ ДАЇ, Відділ залізничної міліції, Паспортний відділ, Відділ місцевої ППО), Управління коменданта Московського кремля, Головне управління шосейних доріг, Головне управління пожежної охорони, Головне архівне управління, Центральний відділ актів громадянського стану, Управління з боротьби з бандитизмом (з жовтня 1941р) (Прим.7*)
- у відповідності до рішення СНК СРСР та ЦК ВКП(б) в березні 1941р в системі НКВС створюється Головне управління аеродромного будівництва (ГУАС) (Прим.7*)
- штат тільки центрального апарату НКВС СРСР в 1940р досяг 40 тис.чоловік (Прим.7*)
- на 26.07.45р 156 спеціальних груп НКВС (1783 людини) під виглядом загонів УПА (Української повстанської армії) діяли на Західній Україні. На 20.02.1950 - в західноукраїнських областях діяли 19 чекістських спецгруп загальною чисельністю 130 чоловік.
- до початку ВВВ НКВС отримало 105 морських мисливців МО-4 (Прим.15*). За іншими даними, флот НКВС на 22.06.1941 мав 75 мисливців за підводними човнами типу "МО" у складі прикордонних військ (Прим.10*), з них 23 малих мисливця типу МО-2, 3, 4 на Чорному морі
- у кожному прикордонному окрузі війська НКВС мали власну окрему ескадрилью УПВ НКВС
- після початку ВВВ у складі 1-й ОАД ПВ НКВС (летовище Биково) був сформований 1-й ІАП військ НКВС. Полк мав на озброєнні винищувачі МіГ-3 і прикривав повітряний простір Москви в секторі Коломна – Кашира. Окрім винищувального полку, 1-а ОАД мала у своєму складі бомбардувальний полк, який мав на озброєнні літаки Пе-2 (полк був без номера, і про нього мало, що відомо). Окрім того в складі 1-ї ОАД був окремий полк десантно-транспортної авіації, що мав на озброєнні літаки Лі-2 для виконання спеціальних завдань
- у Л.Берії існувало біля 200 агентів, які не були зафіксовані в картотеках НКВС і працювали безпосередньо на свого господаря за допомогою шифрованого зв'язку, створеного для цього видатним математиком І.В Виноградовим (Прим.6*)
- для встановлення радянського порядку у захоплених СРСР країнах Східної Європи призначалося, зокрема і спеціально для цього знову сформовані більш 70 дивізій НКВС (Прим.5*)
- після 1943р війська НКВС не приймали участі в бойових діях на фронтах ВВВ (Прим.5*)
- на початок 1943р внутрішні війська НКВС несли службу на території 16 областей, звільнених від ворога, виставивши гарнізони: полкової ланки - 74, батальйонної - 340 і ротної - 790 (Прим.7*)
- в битві за Москву участь приймали чотири дивізії, дві бригади і кілька окремих частин НКВС, винищувальний полк, міліцейські диверсійні групи і винищувальні батальйони.
- 157 тисяч радянських військовослужбовців були знищені органами НКВС в роки ВВВ (Прим.3*)
- у лютому 1943р було створено в системі НКВС Управління з справ військовополонених та інтернованих, яке на 25.02.43р, першочергово організувало для розміщення військовополонених 24 табори, з яких 4 офіцерських і 11 фронтових приймально-пересильних (Прим.4*,12*)
ЩЕ ТРОХИ ЦИФР:
- у 1918р налічувалося 40 губернських (Губчека) і 365 повітових ЧК. Наприкінці 1918р для організації боротьби з контрреволюцією в армії та у прифронтовій місцевості, шпіонажем і для проведення розвідки в тилу ворога в РККА створені фронтові і армійські ЧК, які 21.02.1919р були перетворені у Особливі відділи з боротьби з шпіонажем і контрреволюцією. З серпня 1918р діють залізничні ЧК на великих залізничних станціях і вузлових пунктах, а також прикордонні і водно-транспортні органи ВЧК. На початку червня 1918р у ВЧК працювало 12 тис. співробітників, наприкінці 1918р їх було уже 40 тис, а на початок 1921р - 280 тис. (Прим.20*). За іншими даними, на літо 1921р у ВЧК служило 262,4 тис. чоловік, що в 17 раз більше подібного апарату царської Росії до жовтня 1917р (Прим.11*)
ПРИМІТКИ:
(Прим.1*) - В.Жеромская "Полвека под грифом "Секретно"
(Прим.2*) - РГВА. Ф. 38652. Оп.1. Д.42. л.92 (с.18)
(Прим.3*) - О.Грейгь "Сталин мог ударить первым"
(Прим.4*) - В.Сальников "Органы внутренних дел Северо-Западного региона СССР в годы Великой Отечественной войны. 1941-1945гг" с.48
(Прим.5*) - "Боевые знаки" №9-2010г "Паровозы и бронепоезда СССР"
(Прим.6*) - журнал "Техника-молодежи" 12\2011
(Прим.7*) - Б.Белозеров "Фронт без границ 1941-45гг"
(Прим.8*) - И.Мощанский "Трагедия брестской крепости"
(Прим.9*) - О.Смыслов "Пятая колонна Гитлера"
(Прим.10*) - А.Широкорад "Корабли и катера ВМФ СССР 1939-45гг"
(Прим.11*) - Л.Абраменко "Последняя обитель. Крым, 1920-1921гг"
(Прим.12*) - сборник "Солдаты Великой Отечественной войны" №10
(Прим.13*) - Г.Белобородов "Брали врага "ежовыми рукавицами" журнал "Военно-исторический архив" 9\1993
(Прим.14*) -
(Прим.15*) - М.Морозов "Морские охотники Сталина. Неизвестная война в Финском заливе"
(Прим.16*) - Н.Рогожкин "Приравнять во всех отношениях до гвардейским частям" журнал "Военно-исторический журнал" 8\2013
(Прим.17*) -
(Прим.18*) -
(Прим.19*) - А.Степанов "Развитие советской авиации в предвоенный период"
(Прим.20*) - В.Игнатов "Казни и палачи в Росии и СССР"
(Прим.21*) - Ю.Рубцов "Штрафники Великой Отечественной. На экране и в жизни"
(Прим.22*) -